8-9 грудня 2020 року у Києві відбувся 1-й Німецько-Український енергетичний день – перший публічний захід в рамках Німецько-Українського енергетичного партнерства, започаткованого обома країнами влітку цього року в Берліні. Сторонами були представлені основні напрями майбутньої співпраці, а також обговорені актуальні питання енергетики та захисту довкілля за участі керівництва урядів, міністерств, представників бізнесу, експертного середовища та широкої громадськості обох країн.
Основними напрямами партнерства були визначені п’ять сфер:
1. відновлювані джерела енергії,
2. декарбонізація,
3. трансформація вугільних регіонів,
4. воднева економіка,
5. енергоефективність.
Їх представила Перший заступник міністра енергетики України Ольга Буславець, нагадавши: «Україна вже зробила свій вибір на користь «зеленого» енергетичного переходу».
Відновлювальні джерела енергії та декарбонізація
Розвиток відновлювальних джерел енергії – перш за все сонячної і вітрової – є наскрізним питанням української енергетики, адже саме це є основою для досягнення поставлених цілей зі скорочення викидів парникових газів та інтеграції об’єднаної енергосистеми України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-Е.
Прогнозована частка відновлювальних джерел енергії у виробництві електроенергії в Україні сягатиме 8,7 % у 2021 році., а ціль – 25% від загального первинного постачання енергії до 2035 року – є закріпленою в Енергетичній стратегії України.
Проте Україна має вирішити низку викликів, що стоять на заваді швидкому розвитку ВДЕ. Зокрема, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен звернула увагу на важливість стабільних і передбачуваних рамкових умов для залучення іноземних інвестицій в Україну: «Основними передумовами німецько-українського партнерства є справедливі та привабливі рамкові умови для іноземних компаній в Україні. […] Без розбудови відновлювальних джерел енергії не може бути ефективної співпраці, в тому числі у водневому секторі».
Окрім рамкових умов для ведення бізнесу викликом для розвитку ВДЕ є також запровадження ефективної політики розвитку цієї галузі, підкріпленої відповідними інструментами фінансування, а також створення сучасної, гнучкої та надійної енергетичної системи з можливістю інтеграції все більших об’ємів відновлювальної енергії. Німецьким досвідом у цьому контексті поділився голова відділу енергетичних систем та послуг Німецького енергетичного агентства (dena) Ханнес Зайдль. У своєму виступі він окреслив основні етапи розбудови ВДЕ в Німеччині – від 1990 року до 50%-частки ВДЕ у виробництві електроенергії на сьогоднішній день. «Зелені тарифи відігравали важливу роль у розбудові ВДЕ у Німеччині, проте згодом крок за кроком були запроваджені й інші інструменти, які дозволили передати управління ризиками та шансами ВДЕ перш за все самому ринку і його учасникам, а також розвинути відповідні енергетичні послуги».
Трансформація вугільних регіонів
Україна має на меті перехід до моделі низьковуглецевого розвитку, що потребує докорінних змін у вугільному секторі – від скорочення вугільних електростанцій до втілення програм із переорієнтації зайнятості працівників. Це питання перебуває у фокусі уваги Міністерства енергетики, яке вже розробило Концепцію реформування вугільної галузі, відповідно до якої усі збиткові шахти України закриються протягом 10 років, а в найближчі роки буде мінімізовано дотації для вугільних підприємств із бюджету.
Концепція є також базовою складовою більш масштабної програми трансформації регіонів, яку готує Міністерство розвитку громад та територій.
Досвід Німеччини знадобиться Україні в процесі здійснення трансформації вугільної галузі та реалізації структурних перетворень у вугільних регіонах. Зокрема, в рамках енергетичного партнерства з Німеччиною буде розпочато роботу над реалізацією пілотних проектів у містах Червоноград та Мирноград, а також ініційовано створення багатостороннього донорського фонду для підтримки вугільних регіонів України.
Воднева економіка
З огляду на потенціал відновлювальних джерел енергії та наявність транспортної інфраструктури, з’єднаної з ЄС, для України відкриваються привабливі можливості стати потенційною країною-постачальником водню. Міністерство енергетики України працює над створенням внутрішнього водневого ринку. Наразі ведеться підготовка дорожньої карти розвитку водневої енергетики, а наступним кроком буде розроблена концепція водневої енергетики та відповідне законодавство.
Реалізація ініціатив Німецько-Українського енергетичного партнерства у сфері водневої співпраці буде спрямована на створення сприятливих умов як для внутрішнього водневого ринку в Україні, так і для розвитку експортного потенціалу. Заступник Міністра енергетики України Ярослав Демченков зазначив, що для цих завдань в Міністерстві енергетики створено водневу експертну раду із представників бізнесу, науковців та громадянського суспільства, подібну до Національної водневої ради Німеччини. За його словами, «державні та приватні компанії мають портфоліо із 10 реальних проектів, які можуть бути реалізовані спільно з німецьким бізнесом як пілотні проекти в Україні».
Енергоефективність
Енергоефективність розглядається як спосіб підвищення конкурентоздатності української економіки та є важливою складовою долучення України до Європейської зеленої угоди. Розвиток енергоефективних проектів і запровадження відповідного законодавства мають на меті підвищення енергоефективності. Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року враховує потребу підвищувати енергоефективність на рівні кінцевого споживання енергії, розвитку електротранспорту, запровадження у промисловості і в транспортуванні енергії.
Німеччина готова і надалі підтримувати Україну як у розвитку законодавчої бази, так і втіленні проектів.
Джерело:
