У 2014 році частка ВДЕ в енергетичних інвестиціях становила всього 15%, проте, за прогнозом банку, до 2021 року вона зросте до 25%.
Goldman зазначає «сейсмічний зсув» в розподілі капіталу, вартість якого в проектах ВДЕ становить 3-5%, а в нових довгострокових нафтових проектах може досягати 20%.
За прогнозами банку, інвестиції в «чисті технології» та відповідну «зелену» інфраструктуру становитимуть 1-2 трильйони доларів США щорічно та дозволять створити 15-20 мільйонів робочих місць. Ці інвестиції накопиченим підсумком можуть скласти до 16 трлн доларів до 2030 року (в тому випадку, якщо політика буде відповідати цілям Паризької угоди щодо обмеження антропогенного глобального потепління в межах 2 градусів Цельсія). Їх структура показана на графіку:
Розрахунки Goldman показують, що премія IRR по довгострокових проектів СПГ та в області видобутку нафти на шельфі щодо відновлюваних джерел енергії передбачає ціну на викиди вуглецю в діапазоні в середньому 40-80 доларів США за тонну СО2. Тому ринки капіталу мають на увазі істотно більш високу вартість викидів вуглецю, ніж глобальна середня ціна, яка, за розрахунками банку знаходиться сьогодні на рівні всього 3 долари США за тонну CO2, оскільки лише близько 16% світових викидів оцінюються.
В результаті такої низької ціни складається «двошвидкісна» інвестиційна модель, в якій гроші швидше перетікають в більш зрілі низьковуглецеві технології, такі як сонячна, вітрова енергетика і біопаливо. Водночас, технології, що знаходяться на початкових стадіях розробки, такі як уловлювання вуглецю і виробництво зеленого водню, можуть страждати від нестачі коштів без більш високих цін на викиди.
Автори відзначають прискорення перетворення «Великої нафти» (Big Oil – великих нафтових компаній) в «Велику енергію» (Big Energy – великі енергетичні компанії більш широкого профілю). Якщо у 2019 році 4% інвестиційних бюджетів призначалися технологіям «нової енергетики», то у 2021 році їх частка підвищиться до 14% (див верхній графік).
Слід підкреслити, знецінення активів в нафтогазовому секторі викликається високою вартістю капіталу [яка в свою чергу пов’язана з «настроями» інвесторів], але не фундаментальним недоліком попиту, відзначає Goldman Sachs. Інвестиційні рішення знаходяться на історичному мінімумі (за сумарним обсягом проектів). Низький рівень інвестицій в нафту та газ призведе з часом до дефіциту і підвищення цін на вуглеводні («енергетичний перехід пройде через високі ціни на нафту та газ»).
Якщо минулі економічні катаклізми сповільнювали глобальні зусилля по декарбонізації, то в результаті нинішнього «кризи коронавірусу» все буде по-іншому, вважає Goldman Sachs. Зелені технології досягли зрілості та готові для ще більш масштабного розгортання, особливо в умовах низької вартості капіталу та ефективної нормативно-правової бази.
Отже, світ рухається у напрямі «зеленого» майбутнього. І це найкращі інвестиції, що може зробити людство зараз.
Джерело:
