Наприклад, Білорусь вже пішла вперед у цьому питанні. Вони зменшили 30-кілометрову зону до 10 км і вже визначили територію, на якій можна розміщувати підприємства, вирощувати продукцію. Те саме відбувається зараз у нас. Тобто у нас є заповідник. І є промислова зона, де вітрова і сонячна енергетика має найкращу інвестиційну привабливість в Україні з урахуванням тарифу. Вся Україна має вільну потужність зеленої енергетики, без навантаження на тариф, до 4 ГВт, а Чорнобильська зона – 2,1 ГВт.
«Мета зеленої енергетики – створити можливість генерації, де у нас її немає і де вона потрібна. Для того, щоби не будувати додаткові лінії електропередач і перекидати цю енергію. Наприклад, Німеччина зараз частково перекидає електроенергію через Україну, через наші мережі з півночі на південь. Тому що у них практично вся «зелена» енергетика виробляється зверху – вітер там, де Гамбург, Ганновер. А споживання – це Баварія, найбільша промислова зона. У нас, запровадивши аукціон (закон про аукціони прийняла Верховна Рада України), сам інвестор буде боротися за прибуток. Якщо південь дає більший прибуток, то тариф там має бути менший. На півночі менша кількість кіловат, ти отримуєш більший тариф. Це європейський підхід до формування тарифу, а не просто фіксація його на рівні 15 центів», – розповів Геннадій Зубко.
На думку Г. Зубка, в Чорнобилі є можливість розвивати вітрову і сонячну енергію, створити зону, в якій встановити потужності для серверів.
«В Чорнобилі є можливості ставити те, що не потребує обслуговування великої кількості людей. Це накопичення енергії або сервери з накопиченням інформації. Це питання подальшого розвитку та можливість розміщення виробництва, яке може працювати на будь-якій завезеній сировині. Це не питання вирощування продукції або використання сировини, яка є в Чорнобильській зоні», – підкреслив Геннадій Зубко.
Як повідомляє інтернет-видання «Zik» керівники японських компаній висловили зацікавленість в участі в будівництві об’єктів сонячної енергетики в обсязі до 1,2 ГВт в Чорнобильській зоні відчуження.
